Гореленко І.Л. " Ігри на уроках природознавства"

"Впізнай мене”.
Перший гравець розповідає про якусь тварину, але не називає її. Інші гравці відгадують, яку тварину мав на увазі перший гравець. Наприклад: "Вона маленька, сіренька, а хвостик — як шило ”.

"Я дерево".
Гравець розповідає про листочки, плоди‚ кору‚ квіт свого  дерева. Інші гравці впізнають, що це за дерево.

"Дерева і кущі”.
Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри.

 ”Живий календар ”.
Один з гравців називає рослину або тварину, в ролі якої він хоче бути. Інші гравці запитують його‚ що він робить кожної пори року.

"12 місяців".
Гравці‚ що є ”місяцями" розповідають про себе. Інші гравці відгадують цей місяць.

"В кого дітки з цієї гілки".
 Під час екскурсії діти збирають плоди і насіння дерев і кущів (наприклад: сосни‚ ялини‚ дуба‚ каштана, клена‚ горіха‚ горобини...).

"Хто далі пролізе ”.
Гравці стають вздовж стартової лінії. Ведучий пропонує пригадати якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від лінії старту‚ на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник гри‚ зробивши крок‚ не назвав дерева‚ він зупиняється. В гру включається інший гравець. Виграє той‚ хто пройде далі.

"Вершки  та корішки”.
Вчитель роздає учням листя гичку різних рослин (картоплі, моркви‚ буряка‚ редьки...). Окремо в мішечку лежать корені цих рослин. Вчитель виймає корінь і питає:
"Корінь корінчик, а де твій вершечок? ”. Діти‚ які мають листя або гичку цієї рослини, піднімають їх і показують.

"Пори року розповідають про себе"
 Впізнайте пору року, про яку розповідає один з гравців.
« БАРОН  МЮНХАУЗЕН»
Кожна пара отримує лист від Барона Мюнхаузена. Завдання кожної пари – спростувати брехню барона.

І ПАРА
« Я дуже полюбляю мандрувати, а тому я виготовив прилад, який допомагає мені орієнтуватися на місцевості. Це – ліхтарик. Він допомагає мені визначити сторони горизонту за будь – якої погоди.»

ІІ ПАРА
« Вивчаючи різні речовини, я довів , що речовина складається з атомів, у складі яких містяться ще менші часточки  - протони та електрони. Вони поводять себе як однойменні полюси магнітів – притягуються один до одного. Так я відкрив звукове явище.»

ІІІ ПАРА
«Одного разу я спробував сам виготовити магніт. Кожну половину магніту я зафарбував у різні кольори. Це я зробив для того, щоб розрізняти східний та західний полюси магнітів. Адже  магніти притягуються однойменними полюсами і відштовхуються різнойменними.»

ІV ПАРА
«Одного разу я виконав такий дослід: спочатку підніс магніт до залізних скріпок – вони притягнулися до магніту. А потім я підніс магніт до гумки, фломастера, пластмасової лінійки… І всі ці тіла також притягнулися до магніту. Отже, магніт не діє вибірково – він притягує всі тіла!»

V ПАРА
«Одного разу я провів такий дослід: прозору обкладинку для зошита потер об аркуш паперу 10 – 15 разів, то віддалені на невелику відстань, вони почали притягуватися одне до одного. Таким чином я спостерігав магнітне явище.»

« ЗАПИТУЙТЕ – ВІДПОВІДАЄМО»
Завдання . Кожна пара  отримує фрагмент статті підручника.
Уважно читають, а потім дають відповідь на запитання вчителя.
Запитання:
1.     Що таке тепловий рух?
2.     Чому батареї опалення , радіатори автомобілів виготовляють саме з металів, а не з дерева чи пластмаси?
3.     Який простий спосіб нам допомагає швидко охолодити чай? З чим це пов’язано?
4.     Чому шибки у вікнах роблять подвійними?
5.     Як деякі тварини  пристосовуються до збереження постійної температури тіла, особливо взимку?

«Знавці термінології»

Учитель має в руках м’яч. Називаючи термін він кидає м’яч учневі. Якщо учень відповів вірно, він передає м’яч іншому учневі із визначенням нового терміну. Якщо помилка – учень повертає м’яч учителеві, а той у свою чергу кидає його іншій дитині.

Немає коментарів:

Дописати коментар